Версия для печати
Пятница, 08 Июля 2016 10:29

Один день в Карпатах

Автор
Один день по Карпатах...... Неділя, ранок, вокзал, електричка, вагон майже порожній, трохи їдемо в Сколе....
Один день по Карпатах...... Неділя, ранок, вокзал, електричка, вагон майже порожній, трохи їдемо в Сколе.... Прогноз сказав що по приїзду в Сколе ми повинні трошки мокнути, правда місцями, висадились на станції все вроді добре, сонце гріє, хмарки маленькі і велосипедистів крім нас ще четверо,один сам і троє студентів першопрохідців, як пізніше вияснили вони їдуть на скелі Довбуша по треку з нету, зелене поле з синьою полоскою...... Студенти з нами доїхали до магазинчика де можна ранішної кави попити з антикварного автомата, який працює на металевих дисках (паперові купюри міняють на касі на металеві ) і стаканчик треба підставляти самому бо цей агрегат просто наливає і йому все одно в що налити. Дохлим темпом доїхали до водопаду, там Карпатський чай з варенням, хто не часто там їздить пішли на фотосесію і знову потрібно чомусь їхати. Відвідали гламурну пасіку Василя, засвоїли раніше випитий чайок, виїхали за село, на другому поверсі за хмарами щось почали голосно пересувати, електрики зробили пару коротких замикань і вроді почав якийсь краник пропускати, бо шось зачало чуть крапати. Поки піднімались на хребет, ті майстри все сильніше ремонтували щось там і сантехнік не дуже спішив перекрити воду. Але через хвилин 20 таки вдалось їм зібрати воду, вони її вилили десь в районі скель і посунули з гуркотом в сторону Стрия.... Проїхали всякі маленькі участки тренувального болотця, Юріч все акуратно обійшов і сказав що в таких маленьких калюжах соромно пачкати велосипед, зате знайшов пару грибочків і тепер почав видивлятись їх, а не дорогу. Під кінець хребта трошки тренувальні калюжі змінились на нормальні, в них вже можна відчути як вони лікувальні грязі виглядають і манять до себе, трошки зсунулись до підніжжя гори Тирса, вийшли на вершину помилуватись краєвидом, з висоти скелі Довбуша виглядають маленькими камінчиками, в хорошу сонячну погоду можна побачити м.Стрий, але там виднілась чорна рем бригада, правда її ми вже не чули. Спуск в с.Труханів трохи страшний по мокрій камянистій дорозі, тому дамська частина групи більшу половину долала пішком, внизу зустріли пішохідну групу яка сушила дощовички, вони сказали що дощ 40 хвилин лив як з відра, а ще просто падав так само 40 хвилин. Піднялись до скель, вроді сухо, погода гарна, засіли трохи пообідати, перевірили чи всі камні на місці і вирушили дальше по маршруту.............. Трошки проїхались майже сухою дорогою, піднялись на слідуючу висоту, а дальше вниз до газопроводу, тут трохи спіткала невдача, дамська половина групи зовсім налякалась свіжо відремонтованої дороги, куди майстри злили напевно всю воду з другого поверху, бо через калюжі пройти і проїхати була дуже проблема, велосипед вроді на рівному иісці вгрузав по пів колеса, а в калюжах навіть не міряли, доїхавш, чи навіть просто долізши до газопроводу вирішили трохи змінити маршрутик, не так щоб скоротити, просто сільською дорогою можуть їхати всі, дальше асфальт, 26 км. до Стрия і 30 хвилин до електрички, добре попався добрий водій, погрузились в бус, так щоб не випачкати його і встигли таки на електричку.....як на мене все було чудово, дощ ми не догнали це великий плюс, влипли в наслідки погоди трохи мінус, але пдюс таки більший.........
Прочитано 544 раз Последнее изменение Пятница, 08 Июля 2016 10:50
Оцените материал
(0 голосов)
Андрей

Последнее от Андрей

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии